Урок 70-річчя визволення Європи від німецько-фашистських загарбників

           ТЕМА: Урок мужності і героїзму присвячений 70-річчю визволення Європи від німецько-фашистських загарбників. 
         МЕТА: формувати в учнів школи почуття патріотизму, любові до історії Європи і його народу, на прикладі подвигу людей, які загинули під час окупації та визволення Європи від німецько-фашистських загарбників; виховувати повагу та шанобливе ставлення до ветеранів і учасників війни, формувати у дітей почуття гідності, доброти, милосердя.

        НАВЧАЛЬНО МЕТОДИЧНЕ ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ Атлас, карта, наочні матеріали, відео фільм.

      ТИП УРОКУ конференція

      МЕТОДИ словесні, наочні

      СТРУКТУРА УРОКУ

І Організаційний момент

ІІ  Вступ вчителя

ІІІ Виступи учнів

ІV Закріплення знань

V Домашнє завдання

ХІД УРОКУ

1. Організаційний момент.
2. Вступ вчителя.

Добрий день хлопці! Сьогодні у нас конференція, присвячена 70-річчя визволення Европи від німецько-фашистських загарбників. І сьогодні ми з вами, спільними зусиллями з’ясуємо:

1. Чому саме розпочалась війна, і які цьому були передумови
2. Хто став основним агресором
3. Як відбувалося звільнення Європи від німецько-фашистських загарбників
4. Якою ціною далася свобода народам Європи
5. Перебіг подій визволення Європи

          ІІІ Виступи учнів.

(виступ 1-го учня)

Після Першої Світової війни у ​​світі, особливо в Європі, що опинилася головним театром бойових дій, накопичилися тимчасові економічні, соціально політичні та національні проблеми, Німеччина, переживаючи після поразки у Першій Світовій війні, за словами багатьох німецьких політиків, національне приниження, прагнула повернути втрачені позиції світової держави. Зберігалася суперництво інших держав, їх прагнення до переділу світу Новими факторами європейської і світової політики стала Радянська Росія (СРСР), що проголосила своєю метою будівництва соціалізму. Росії не вірили, але не рахуватися з нею було неможливо.

Світові економічні кризи 20 - 30 х років збільшили почуття небезпеки, що наближається - світової війни. Багато політичні та державні діячі в Європі, Америці та Азії щиро прагнули запобігти або хоча б відстрочити війну. Йшли переговори про створення системи колективної безпеки, укладалися угоди про взаємну допомогу, про ненапад ... І в той же час у світі поступово, але неухильно складалися два протилежних блоки держав. Ядро одного з них становили: Німеччина,Італія і Японія, відверто прагнули до територіальних захоплень. Англія, Франція і США, підтримувані великими і малими країнами, дотримувалися політики стримування, хоча розуміли незворотність війни і готувалися до неї.

Західні держави намагалися «домовитися» з Гітлером. У вересні 1938 р. Англія, Франція, Італія і Німеччина вже захопила Австрію, уклали в Мюнхені угоду, що дозволило німцям окупувати Судетську область Чехословаччини. Фашистський уряд Муссоліні в Італії вже стояла на шляху агресії: були підпорядковані Лівія іЕфіопія, а в 1939 році - маленька Албанія територія якої розглядалася як вихідна позиція нападу на Югославію і Грецію. У травні того ж року Німеччина і Італія підписали так званий «сталевий пакт» - угоду про пряму взаємодопомоги у випадку війни.

Готуючись до війни, Гітлер в 1938 році віддав наказ про будівництво так званого Західного валу - системи потужних укріплень, що протягнулися на тисячі кілометрів від кордону зі Швейцарією вздовж німецько - французької оборонної лінії Мажино, названої на ім'я міністра оборони Франції. Німецьке командування розробило різні варіанти бойових операцій в Європі включаючи операцію «Морський лев» - вторгнення в Англію. У серпні 1939 між Німеччиною і Радянським Союзом було підписано угоду про ненапад і одночасно секретну угоду про розділення «Сфер впливу» у Східній Європі, одним з головних пунктів у яких був «польське питання»

 

(виступ 2-го учня)

Друга Світова війна почалася у вересні 1939 вторгненням в Польщу. На світанку в цей день у повітрі ревли німецькі літаки, заходячи на свої цілі - колони польських військ, ешелони з боєприпасами, мости, залізниці, незахищені міста. Через кілька хвилин поляки - військові і цивільні - зрозуміли, що таке смерть, раптово обрушується з неба. Такого в світі не бувало. Тінь цього жаху, особливо після створення атомної бомби, переслідуватиме людство нагадуючи йому про загрозу повного знищення. Війна стала доконаним фактом. Друга Світова Війна-підготовлена ​​силами міжнародної імперіалістичної реакції і розв'язана головними агресивними державами - фашистської Німеччиною, фашистською Італією і мілітаристських Японією - стала найбільшою з воєн, увійну було втягнуто 61 державу, більше 80% населення земної кулі, військові дії велися на території 40 держав, а також на морських і океанських театрах.

Війна з боку держав фашистського блоку (Німеччина, Італія, Японія) на всьому своєму протязі була несправедливою, загарбницькою. Характер війни з боку капіталістичних держав, які воювали проти фашистських агресорів, поступово змінювався, набуваючи рис справедливої ​​війни.

На визвольну боротьбу піднялися народи Албанії, Чехословаччини, Польщі, потім Норвегії, Голландії, Данії, Бельгії, Франції, Югославії та Греції.

Вступ СРСР у Другу Світову Війну і створення антигітлерівської коаліції остаточно завершило процес перетворення війни у ​​справедливу, визвольну, антифашистську.

 

(виступ 3-го учня)

Влітку 1944 року відбулася подія, розв'язувало результат війни на заході: англо - американські війська висадилися у Франції. Почав діяти так званий Другий фронт. Про це Рузвельт, Черчилль і Сталін домовилися ще в листопаді - грудні 1943 р. на зустрічі в Тегерані. Вони вирішили також, що одночасно радянські війська почнуть потужний наступ в Білорусії Німецьке командування чекало вторгнення, але не змогло визначати початок і місце проведення операції. Два місяці союзники проводили відволікаючі маневри і в ніч з 5 на 6 червня 1944 р. несподівано для німців, у похмуру погоду, викинули три повітряно - десантні дивізії на півострові Котантен в Нормандії. Одночасно через Ла-Манш рушив флот з військами союзників.

У 1944 р. радянські збройні сили провели десятки боїв, які увійшли в історію як зразки видатного військового мистецтва радянських полководців, мужності і героїзму воїнів Червоної Армії і флоту. Провівши ряд послідовних операцій, в першій половині 1944 р. наші війська розгромили фашистські групи армії «А» і «Південь», завдали поразки груп армій «Північ» і звільнили частину Ленінградський та Калінінської області, правобережну Україна і Крим. Була остаточно знята блокада Ленінграда, а на Україну Червона Армія вийшла на державний кордон, у передгір'ї Карпат і на територію Румунії.

 

(виступ 4-го учня)

Проведені влітку 1944 р. Білоруська і Львівсько - Сандомирська операція Радянських військ охопила величезну територію Радянські війська звільнили Білорусію, західні області України та частину Польщі. Наші війська вийшли до річки Вісли і разом і захопили важливі оперативні плацдарми.

Розгром противника в Білорусі і успіхи наших військ на південному Крим радянсько - німецького фронту створили сприятливі умови для нанесення ударів на північному і південному напрямках. Були звільнені райони Норвегії. На півдні наші війська почали визволення від фашизму народів Європи. У вересні - жовтні 1944 р. Червона Армія звільнила частину Чехословаччини, надала допомогу Словацькому національному повстанню, Болгарії і Народно визвольної армії Югославії в звільненню територій цих держав і продовжила потужний наступ з метою звільнення Угорщини. Проведена у вересні листопаді 1944 р. Прибалтійська операція завершилася звільненням майже всі Прибалтики. 1944 р. став роком закінчення безпосередньо народної, вітчизняної війни; битва за виживання закінчилася, народ відстояв свою землю, свою державну незалежність. Радянські війська, вступаючи на територію Європи, керувалися боргом і відповідальністю перед народом своєї країни, народами поневоленої Європи, заключавшимся у необхідності повного знищення гітлерівської військової машини і тих умов, що дозволили б їй відродитися. Визвольна місія Радянської Армії відповідала нормам та міжнародним домовленостям, виробленим союзниками по антигітлерівській коаліції в ході всієї війни.

Радянські війська обрушили на ворога нищівні удари, в результаті яких німецькі загарбники були вигнані за межі радянської землі. Вони здійснили визвольну місію щодо країн Європи, зіграли вирішальну роль у звільненні Польщі, Чехословаччини, Румунії, Югославії, Болгарії, Угорщини, Австрії, а також Албанії та ін держав. Сприяли звільненню від фашистського ярма народів Італії, Франції та інших країн.

 

(виступ 5-го учня)

У лютому 1945 р. Рузвельт, Черчилль і Сталін зустрілися в Ялті, щоб обговорити майбутнє світу після війни, яка наближалася до кінця. Було вирішено створити організацію об'єднаних націй, розділити переможену Німеччини на зони окупації. За домовленістю через два - три місяці після завершення бойових дій в Європі, СРСР повинен був вступити у війну з Японією.

На тихоокеанському театрі воєнних дій у цей час союзні війська проводили операції по розгрому японського флоту, звільнили ряд островів, окупованих Японією, наблизилися безпосередньо до Японії і перерізали їй комунікації з країнами південних морів і східною Азією. У квітні - травні 1945 р. радянські збройні сили розгромили у Берлінській і Празькій операціях останні угруповання німецько - фашистських військ і зустрілися з військами союзників.

Навесні 1945 року ускладнилися відносини між Англією і США, з одного боку, та СРСР - з іншого. За словами Черчілля, англійці та американці побоювалися, що після перемоги над Німеччиною буде важко зупинити «Російський імперіалізм на шляху до світового панування», і тому вирішили, що на останньому етапі війни союзна армія повинна якомога далі просунутися на Схід.

12 квітня 1945 раптово помер президент США Франклін Рузвельт. Його наступником став Гаррі Трумен, який займав жорсткішу позицію по відношенню до Радянського Союзу. Смерть Рузвельта породила у Гітлера і його оточення надію на розвал коаліції союзників. Але загальна мета Англії, США і СРСР - знищеннянацизму - взяла гору над зміцнілими взаємну недовіру і розбіжностями.

Війна закінчувалася. У квітні радянську і американська армія підійшли до річки Ельби. Кінчалася і фізичне існування фашистських ватажків. 28 квітня італійські партизани стратили Муссоліні, а 30 квітня, коли вуличні бої йшли вже в центрі Берліна, покінчив життя самогубством Гітлер. 8 травня в передмісті Берліна був підписаний акт про беззастережну капітуляцію Німеччини. Війна в Європі закінчилася. 9 травня стало днем ​​Перемоги, великим святом нашого народу і всього людства.

ІV Закріплення матеріалу

Шляхом перегляду відеофільму «Друга світова у кольорі»

Заключне слово вчителя

70 років відділяють нас від Великої Перемоги над фашистською Німеччиною. І сьогодні ми знову, як і всі попередні роки, схиляємо голови перед подвигом простого солдата. Його кров'ю і потом здобута перемога над сильним ворогом. Він умів прямо дивитися в очі смертельної небезпеки, виявив військову доблесть і героїзм. Немає меж величі його подвигу в ім'я Батьківщини.

Велич історичної перемоги нашої країни з фашистською Німеччиною полягає в тому, що український народ відстояв не тільки свою державу. Він самовіддано боровся за позбавлення народів Європи від фашизму.

Ні з чим не порівняти втрати і руйнування, які принесла нам війна. Вона завдала народу горі, від якого і понині сумують серця мільйонів матерів, вдів, сиріт. Але ніщо не змогло зломити волю української людини. Важка була гіркота втрат. Але поруч з нею в душі кожної людини жило і живе радісне відчуття - відчуття перемоги. Подвиг полеглих надихає живих.

 

V Домашнє завдання

Повторити матеріал пройдений на уроці

 

 

 

Заходи

 

по відзначенню Міжнародного дня

визволення в’язнів фашистських таборів

 

№ п/п	Заходи	Відповідальний
1	Організували проведення тематичних п’ятихвилинок на уроках історії, права, класних годинах, присвячених Міжнародному дню визволення в’язнів фашистських таборів з метою належного вшанування громадян , які у роки Другої світової війни постраждали від нацистських переслідувань, увічнення пам’яті про загиблих	ЗДВР Вчителі історії, права Класні керівники
2	Організували тематичну виставку літератури в шкільній бібліотеці	Бібліотекар школи
3	Продемонстрували художні та документальні фільми про злочин нацизму, героїчну боротьбу в’язнів концтаборів, саможертву та людяність у часи Другої світової війни ( 7-11 класи)	Вчителі історії та права
4	Забезпечили приведення до належного санітарного та естетичного стану місць поховань жертв нацистських переслідувань	Вчителі трудового навчання Педагог-організатор
5	Висвітлили на сайті школи подвиг борців антифашистського опору , трагедії в’язнів фашистських концтаборів , гетто та інших місць	Вчитель інформатики Вчитель історії

ПАМ’ЯТНІ ДАТИ І ЮВІЛЕЇ 2015 РОКУ

 

Цього року на державному рівні відзначатимуться такі пам’ятні дати і ювілеї:

 

I. Відомих подій в Україні:

 

1000 років з часу заснування міста Борисполя Київської області (1015);

600 років з часу першої писемної згадки про місто Одесу (1415);

600 років з часу надання місту Рогатину Івано-Франківської області Магдебурзького права (1415);

475 років з часу першої писемної згадки про місто Тернопіль (1540);

400 років з дня заснування Київського Богоявленського братства і школи при ньому (15.10.1615), яка згодом перетворилася на колегію (1632) та Києво-Могилянську академію (1701);

390 років з дня укладення першого в історії військово-політичного союзу між Запорізькою Січчю та Кримським ханством - Базавлуцької угоди (03.01.1625);

350 років з дня проголошення гетьманом України Петра Дорошенка - одного з найвидатніших борців за незалежність та цілісність українських земель (28.08.1665);

175 років з часу виходу в світ першої поетичної збірки Тараса Шевченка "Кобзар" (1840);

150 років з часу заснування Полтавського товариства сільського господарства (1865);

150 років з дня заснування Одеського національного університету імені І. Мечникова (13.05.1865);

150 років з часу заснування Острозького Кирило-Мефодіївського православного церковного братства та братської бібліотеки (07.1865);

125 років з дня заснування Русько-української радикальної партії - першої української політичної партії (04.10.1890);

100 років з часу боїв за гору Маківка між підрозділами Українських січових стрільців та російською армією (29.04-04.05.1915);

90 років з дня заснування Спілки української молоді (СУМ) (16.06.1925);

85 років з дня початку масових антирадянських повстань та виступів в Українській СРР (15.02.1930);

75 років з часу заснування Рівненського учительського інституту (нині - Рівненський державний гуманітарний університет) (1940);

75 років з дня заснування Станіславського учительського інституту (нині - Прикарпатський національний університет імені Василя Стефаника) (01.03.1940);

70 років з дня перемоги над нацизмом у Другій світовій війні (08-09.05.1945);

25 років з дня відновлення українського парламентаризму - перших порівняно демократичних виборів до Верховної Ради Української РСР (04.03.1990);

25 років з дня проголошення Декларації про державний суверенітет України (16.07.1990);

25 років з дня початку Студентської революції на граніті (02.10.1990).

 

II. Видатних особистостей:

 

960 років з дня народження Нестора Літописця (1055-1113), історика і літератора;

420 років з дня народження Богдана Хмельницького (1595-1657), гетьмана України, творця Української держави, полководця;

250 років з дня народження Василя Полетики (1765-1845), історика, громадського діяча;

3 січня - 120 років з дня народження Бориса Лятошинського (1895-1968), композитора, диригента, педагога, музично-громадського діяча;

8 січня - 80 років з дня народження Василя Симоненка (1935-1963), поета, письменника, журналіста;

15 січня - 200 років з дня народження Василя Подолинського (1815-1876), громадсько-політичного діяча, публіциста;

20 січня - 150 років з дня народження Михайла Туган-Барановського (1865-1919), економіста, державного діяча, члена Центральної Ради;

27 січня - 100 років з дня народження Якова Гніздовського (1915-1985), художника, кераміста та мистецтвознавця;

28 січня - 90 років з дня народження Леоніда Молодожанина (псевдонім - Лео Мол) (1915-2009), скульптора, живописця;

2 лютого - 170 років з дня народження Івана Пулюя (1845-1918), фізика, електротехніка, винахідника, громадського діяча;

11 лютого - 120 років з дня народження Петра Дяченка (1895-1965), військового діяча, полковника, командира полку "Чорних запорожців" Армії УНР;

20 лютого - 130 років з дня народження Дмитра Абриньби (1885-1918), військового діяча, командира Гайдамацького куреня Армії УНР;

20 лютого - 110 років з дня народження Уласа Самчука (1905-1987), письменника, драматурга;

21 лютого - 100 років з дня народження Євгена Ліфшиця (1915-1985), фізика-теоретика;

25 лютого - 110 років з дня народження Павла Вірського (1905-1975), балетмейстера і хореографа;

13 березня - 130 років з дня народження Ольгерда Бочковського (1885-1939), політолога і етнолога, політичного діяча;

19 березня - 120 років з дня народження Максима Рильського (1895-1964), поета, перекладача, літературознавця, громадського діяча;

21 березня - 145 років з дня народження Олександра Лотоцького (1870-1939), громадсько-політичного і державного діяч